Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
наболіти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
наболілий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
наболілий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до наболіти. 2) у знач. прикм., перев. зі сл. серце, душа і т. ін. Який багато пережив, зазнав горя. 3) у знач. прикм., перен. Давно назрілий, який вимагає невідкладного розв язання. || Який давно непокоїть, хвилює … Український тлумачний словник
набол — гл. четинест … Български синонимен речник
наболіти — (постійно тривожачи, хвилюючи кого н., стати надто тяжким, нестерпним); запектися, запікатися (про важкі переживання, образу тощо міцно осісти, не проходити) … Словник синонімів української мови
наболілий — 1) (перев. зі сл. серце , душа й под. який багато пережив, зазнав горя), багатостраждальний, страдницький, страдний, стражденний 2) див. актуальний … Словник синонімів української мови
наболевший — набол евший … Русский орфографический словарь
наболеть — набол еть, л ит … Русский орфографический словарь
Где наболело, там не тронь! — Гдѣ наболѣло, тамъ не тронь! за болячку никого не хватай! Ср. Гдѣ наболѣло, тамъ не тронь! Гр. Л. Толстой. Поясн. т. е. «Что у кого болитъ, тотъ о томъ и говоритъ», но другой не говори. Ср. Curando fieri quaedam maiora videmus Vulnera: quae… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
Отчитать кого, кому — (иноск.) напѣть, прочитать мораль (намекъ на исцѣленіе чтеніемъ Евангелія). Ср. Кого она этакъ хорошо своими извиненіями отчитаетъ, самъ же послѣ этого надъ собою смѣется. Лѣсковъ. Захудалый родъ. 1, 15. Ср. И пошелъ, и пошелъ я тутъ ему… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
